ше відкопав

Тук-тук! Стукіт у двері змусив тебе повернутись на землю. Відкривши двері ти відчуєш тільки подих вітру, і запах чогось не звіданого…То не відоме заставило твоє серце битись частіше… Щось тут не те… Той запах заставив згадати, щось таке далеке і не досяжне… таке що було вже не згадати й коли… Тук-тук, то вже серце стукотіло… А завікном почалась злива, яка була так схожа на твої сльози… Сльози які чогось не хотіли зупинятись… сльози які допомогали перEжити минуле…