про моє ставлення до релігії

про моє ставлення до релігії

я виріс в доволі релігійній родині…де мене змалку заставляли ходити до церкви….і як не дивно мені то подобалось, але чомусь подобалось ходити то церкви у селі своїх грандпарентс….якась там атмосфера була приємніша …..а вдома мені не подобалось (і не подобаєтсья досі)….і от одного перекрасного дня(мені тоді було десь років 12-13) до мене дійшло для чого церква існує в нашому селі….тільки для того щоб витягувати у людей гроші…..кожен вийобується перед іншим хто більше кине грошей….хоча як я розумію грошима собі місце в раю не купиш….люди які приходять туди і одне говорять в очі, а інше поза очі…..і бля строять з себе хороших сусідів…..
з останнього що викликало в мене велику, я б сказав, тугу було те, що коли  я після Різдва їхав до Львова мої батьки так ломанулись до церкви, що навіть толком не попрощались з нами…..і це при тому що вони дуже рідко бачать….

ше мені не подобається коли ті люди які називають себе “святими отцями” починають про політику розмови розводити…..бля та нах мені то треба….ти б краще розказав ти людям, як жити дружніше, побороти алкоголізм, розбрат в сім”ях….а то бля мене має колисати за кого краще голосувати на бля—дських виборах, а за кого ні……ше мені не подобається в них те що вони цькують на людей інших конфесій…на знаю як справи у греко-католиків, а у православних то бля таксказать на першому місці…..

а тепер без мату
єдина церква у яку я любив зайти був Вірменький Собор у Львові….дотого як в ньому поклали підлогу з утепленням….до того часу там просто було суперово….