у звязку з оснінніми днями захотілось згадати молодість 🙂
Ти увірвалась в мої мрії,
Ти дах зірвала з голови,
Подарувала хвильку втіхи
І відлетіла назавжди.
Я у думках своїх старавсь тебе забути,
Та знов і знов приходила до них,
Приходила і я – я намагавсь тебе прогнати
Та ти не йшла з думок моїх.
І я щоб показати свою силу,
Волав: „ Не вірю я у ту дурню!!!”
Та десь глибоко у душі я вірив,
Я вірив в те, що: „ Я тебе люблю!!!”
Я вірив в те, що сяє сонце,
Я вірив в те, що щастя є,
Я вірив в те, що ти щаслива,
Я вірив в те, що я живу.